У жовтні 1957 року Радянський Союз запустив перший у світі штучний супутник “Спутнік”. Незабаром після цього моменту в історії - який вважається зародженням Космічної ери - в ООН сформували комітет з використання космосу у мирних цілях. З того часу Сполучені Штати тісно співпрацюють з цим комітетом, щоб допомогти створювати правила з ведення діяльності в космосі.
Виконавчим директором Національної Космічної Ради є Скотт Пейс. Він вважає, що міжнародна співпраця є головним компонентом у Національній космічній стратегії.
“Ми не вважаємо, що Америка понад усе означає - Америка наодинці. За міжнародним законодавством, космос - це простір, який не підлягає суверенітету чи претензіям на суверенітет. Відтак, якщо ми хочемо створити позитивне середовище у космосі, ми хочемо прописати правила і норми поведінки в цьому середовищі. Ми маємо взаємодіяти і тісно співпрацювати з іншими країнами, щоб добровільно зібратись і захистити космічне середовище від орбітального сміття, щоб забезпечити підтримку можливих інновацій у приватному секторі, працювати у напрямку створення систем, які б підтримували потреби країн, що розвиваються”.
За словами виконавчого директора, оскільки США є членом основоположних угод, як Угода про відкритий космос 1967 року, участь у цьому комітеті також важлива для створення менш зобов'язальних правил поведінки у космосі.
“Щоб відреагувати та забезпечити стійкість космічного середовища до майбутньої діяльності - а це розібратись із такими речами як орбітальне сміття та нагромадження - ми повинні рухатися швидше. … То ж питання, які ініціювали ми з нашими друзями і партнерами з усього світу, стосуються створення зобов'язальних правил поведінки, як то: як розвантажити орбітальне сміття, як краще реєструвати свої об'єкти в космосі, які найкращі практики регулювання розвитку приватного сектору”.
Напередодні США взяли на себе ініціативу зі створення 21 принципу, які були підтримані консенсусом та затверджені Генеральною Асамблеєю ООН.
Виконавчий директор Пейс заявив: “Ми вважаємо, що ООН є справді чудовим місцем для обміну думками та допомоги іншим країнам розвивати їхній власний підхід до того, яку активність вони планують у космосі”.