Багатосторонність залишається найкращим інструментом для відповіді на великі світові виклики, але для того, щоб система працювала, всі країни мають її дотримуватись і працювати задля її успіху.
Незабаром після Другої світової війни, найпотужніші країни світу визнали, що успіх інших країн має критично важливе значення для їхнього власного успіху. Тому, в якості членів щойно сформованої Організації Об‘єднаних Націй, вони «затвердили набір принципів задля запобігання конфліктам та полегшення людських страждань, щоб визнати і захистити права людини, просувати постійний діалог, підтримувати та покращувати систему, спрямовану на користь людям», - заявив держсекретар Ентоні Блінкен у своїй промові в Раді Безпеки ООН 7 травня.
Однак, «зараз дехто сумнівається, що багатостороння співпраця все ще можлива», - сказав держсекретар Блінкен. Все ж, «багатосторонність залишається нашим найкращим інструментом для відповіді на масштабні світові виклики».
Однак, щоб система приносила результати, всі країни мають її дотримуватись і працювати задля її успіху.
«Ми можемо це робити трьома шляхами», - сказав держсекретар Блінкен.
Перше, всі члени мають виконувати свої зобов‘язання, зокрема ті, що є оов‘язковими за законом. Це включає Статут ООН, угоди та конвенції, резолюції Ради Безпеки ООН, міжнародне гуманітарне право, правила та стандарти, узгоджені в рамках Світової організації торгівлі та численних міжнародних організацій, що встановлюють стандарти.
Друге, права та гідність людини мають залишатись в центрі міжнародного порядку.
Третє, всі країни повинні визнати, що Організація Об‘єднаних Націй базується на принципу рівності суверенітетів її країн-членів.
«Держава не поважає цей принцип, коли вона намагається перемалювати кордони іншої, або хоче вирішити територіальну суперечку використанням сили, або такою загрозою; або коли держава стверджує, що має право на сфери інтересів, щоб диктувати чи змушувати іншу країну робити певний вибір, чи приймати певні рішення. І країна показує зневагу до цього принципу, коли вона спрямовує проти іншої дезінформацію, використовує корупцію в якості зброї, шкодить вільним та справедливим виборам в країні та демократичним інституціям, переслідує журналістів, або дисидентів за кордоном».
Зрештою, «недостатньо просто захищати порядок заснований на правилах, який ми зараз маємо. Ми повинні його покращувати і розвивати».
«Під час заснування [Організації Об‘єднаних Націй] [тогочасний президент Гаррі] Труман сказав: «Цей статут написаний не єдиною країною, або групою країн, великих чи малих. Він став результатом підходу «бери і віддавай», толерантності до поглядів та інтересів інших», - заявив держсекретар Блінкен. - Це був доказ того, що країни можуть говорити про свої розбіжності, бачити їх і знаходити спільну позицію».