Accessibility links

Breaking News

День пам'яті жертв Голокосту, 2022 рік


Вшанування пам'яті жертв Голокосту, Берлін

27 січня, у дату, коли концентрційний табір смерті Аушвіц-Біркенау було звільнено в 1945 році, відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Це нагода віддати шану пам'яті мільйонів євреїв, вбитих нацистьською Німеччиною та її співучасниками. Незважаючи на заяви після Голокосту, що "ніколи знову" такої трагедії не допустять, і незважаючи на пильність, злочини геноциду скоювались знову і знову після Другої Світової війни: в Камбоджі, Руанді, Боснії, Дарфурі, Сіньяні та регіонах, що раніше перебували під контролем ІДІЛ.

В 1948 році Конвенція про запобігання злочинам геноциду та покарання за нього стала першим правовим інструментом, який визначив геноцид злочином. Він дає визначення геноциду як дій, що вчинюються з наміром знищити, повністю або частково, будь-яку національну, етнічну, расову, або релігійну групу як таку. Конвенція визнає п'ять таких дій, включаючи вбивство членів такої групи; заходи, розраховані на запобігання дітонародження в середовищі такої групи; насильницька передача дітей з цієї групи. Також вважається злочином змова, співучасть, намір, або підбурювання до геноциду.

Голокост був геноцидом, що стосувався спроби винищення європейських євреїв нацистьскою Німеччиною та тими, хто з нею співпрацював.

Хоча загально відомо, що Голокост співпав з Другою Світовою війною, він розпочався в 1930-х. Після того, як нацисти прийшли до влади, нацистьський режим почав переслідувати політичних ворогів та тих, кого вони вважали меншовартими. Протягом 1930-х все більше заходів запроваджувалось, які уможливили маргіналізацію єврейської спільноти та інших груп німецького суспільства. Після початку Другої Світової війни, злочини проти цивільного населення стали більш поширеними. Після нападу на Радянський Союз в 1941 році розпочались злочини проти єврейської громади у Східній Європі. На початок 1942 року, нацистьське керівництво формалізувало в якості урядової політики втілення так званого "кінцевого рішення" - системного винищення конкретного сегменту населення

Це було частиною Другої Світової війни, але окремою від нацистьських бойових дій. Справді "кінцеве рішення" часто мало перевагу над війною: незважаючи на величезну потребу в кадрах та боєприпасах на фронті, активи не переводились із таборів смерті. Зрештою, "кінцеве рішення" призвело до смертей шести мільйонів євреїв.

"Зло у величезних масштабах може статись і траплиється у нашому світі - і ... ми повинні робити все, щоб це зупинити, - заявив державний секретар Ентоні Блінкен. - Саме тому так важливо, щоб ми говорили правду про минуле, щоб захистити факти, коли інші намагаються спотворити, або зневажити злочини Голокосту, а також домагатись справедливості для тих, хто вижив та їхніх родин".

XS
SM
MD
LG