Позиція уряду США

"Маніпуляція Росією правовою системою змушують замовкнути інакодумців і придушують правду про невиправдану війну Росії проти України", — заявив виконуючий обов’язки заступника міністра фінансів Бредлі Сміт.

На засіданні міської ради Москви в березні 2022 року член ради і правозахисник Олексій Горинов закликав розпочати засідання з хвилини мовчання, щоб вшанувати дітей та інших жертв, які гинуть у війні Росії проти України. Кілька тижнів потому Горинов став першим заарештованим за російськими законами про військову цензуру. Зокрема його звинуватили в тому, що він назвав вторгнення Росії в Україну "війною", а не "спеціальною військовою операцією".

У липні 2022 року Олексія засудили за поширення неправдивої інформації про російську армію. Російська суддя Олеся Менделєєва засудила Горинова до семи років позбавлення волі.

31 грудня США ввели санкції проти Олесі Менделєєвої за її участь у свавільному затриманні Олексія Горінова. Манделєєва була включена до Глобальної програми санкцій Магнітського, яка спрямована проти винних у серйозних порушеннях прав людини та корупції в усьому світі.

У заяві про санкції Міністерство фінансів США зазначило, що під час суду над Гориновим Менделєєва, відома своїми тривалими та суворими вироками, "відмовилася розглядати свідчення свідків захисту та аргументувала це тим, що "виправлення" Горинова неможливе без ув'язнення". Міністерство фінансів США також зазначило, що під час ув’язнення Олексій Горинів зазнав фізичного насильства та відмови у наданні медичної допомоги.

"Маніпуляція Росією правовою системою змушують замовкнути інакодумців і придушують правду про невиправдану війну Росії проти України", — йдеться у заяві виконуючого обов’язки заступника міністра фінансів США з питань тероризму та фінансової розвідки Бредлі Сміта.

В окремій заяві речник Державного департаменту Метью Міллер сказав: "Сполучені Штати солідарні з російським народом, який стикається з погрозами, насильством, репресіями та ув’язненням з боку влади Російської Федерації за здійснення своїх прав людини та основних свобод у своїй країні. Ми закликаємо до негайного та безумовного звільнення Горинова та всіх інших, кого Російська Федерація безпідставно затримала. Ми як і раніше віддані сприянню відповідальності за серйозні порушення прав людини в Російській Федерації".

Президент Картер "працював над викоріненням хвороб, встановленням миру, просуванням громадянських прав і прав людини, сприяв вільним і справедливим виборам, створював домівки для бездомних і завжди захищав найслабших серед нас", — сказав президент Байден.

Джиммі Картер, тридцять дев’ятий президент Сполучених Штатів, помер 29 грудня 2024 року у своєму будинку в Плейнс, штат Джорджія, у віці 100 років. Перед ним в 2023 році померла Розалінн, його дружина, з якою він прожив 77 років.

Кар’єра президента Картера на державній службі почалася в 1943 році, коли він вступив до Військово-морської академії США. Пізніше він служив як в Атлантичному, так і в Тихоокеанському флотах, перш ніж його вибрали для участі в програмі елітних атомних підводних човнів.

Вихідець із Джорджії та демократ, Картер був обраний губернатором свого рідного штату в 1970 році. Він балотувався і переміг на президентських виборах 1976 року, перемігши чинного республіканця Джеральда Форда. Картер пропрацював один термін, але програв переобрання в 1980 році Рональду Рейгану, головним чином через нездатність забезпечити звільнення 52 американських заручників, узятих в полон іранськими ісламістами.

Найважливішим моментом його президентства стала Кемп-Девідська угода 1978 року, історична мирна угода, за допомогою якої Картер допомагав налагодити відносини між Ізраїлем і Єгиптом. Угода призвела до того, що президент Єгипту Анвар Садат і прем’єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін отримали Нобелівську премію миру в 1978 році.

Картеру було лише 56 років, коли він залишив Овальний кабінет, наступні чотири десятиліття він присвятив гуманітарній діяльності, за що заслужив загальну повагу. Протягом багатьох років він і Рослінн були волонтерами, щоб будувати будинки для знедолених у некомерційній організації Habitat for Humanity. Відданий християнин протягом усього життя, Картер також віддано викладав у недільній школі протягом десятиліть у своїй домашній церкві в Плейнс.

У всьому світі Картер отримав визнання після свого президентства за сприяння мирному розв’язанню конфліктів і розвиток демократії та прав людини, насамперед через Центр Картера, який він і колишня перша леді заснували в Університеті Еморі в Атланті в 1982 році. Картер отримав Нобелівську премію Премія миру в 2002 році за його зусилля з просування прав людини та миру в таких країнах, як Ефіопія, Еритрея, Боснія та Гаїті.

Президент Джо Байден відзначив колишнього президента Картера як "людину великого характеру та мужності, надії та оптимізму. Зі своїм співчуттям і моральною чистотою він працював над викоріненням хвороб, встановленням миру, просуванням громадянських прав і прав людини, сприяв вільним і справедливим виборам, створював домівки для бездомних і завжди захищав найслабших серед нас. Він рятував, покращував і змінював життя людей по всьому світу".